історія нового року презентація

історія нового року презентація

історія нового року презентація старий новий рік. Традиції, історія свята, звичаї та прикмети. Старий новий рік – це новий рік, який святкували раніше за юліанським календарем (за старим стилем). Як і теперішній новий рік, старий новий рік в ті часи святкували з 31 грудня на 1 січня, але після встановлення нового літочислення (в 1918 році) дата святкування зрушилася на північ з 13 січня по 14 січня (за новим стилем). Після переходу на “новий стиль”, за традицією, старий новий рік продовжують святкувати і сьогодні. В україні традиція відзначати старий новий рік, крім збереження традицій, пов’язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято маланки, а 14 січня – василів день. Сучасний новий рік випадає на різдвяний піст, а старий новий рік – вже ні. Після розпаду срср, крім україни, старий новий рік продовжують відзначати також у росії, молдові, вірменії, білорусії, латвії, в казахстані, узбекистані (близько 40 % населення) і в грузії, а також слов’яни і жителі інших колишніх радянських і православних республік в країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Традиція зустрічати старий новий рік збереглася також в сербії і чорногорії, оскільки сербська православна церква, як і українська продовжує жити за юліанським календарем. Серби називають це свято сербський новий рік. Старий новий рік відзначається навіть у македонії та швейцарії. Вечір напередодні старого нового року збігався з українським народним святом маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це також день преподобної меланії (меланки, маланки, миланки). Меланка - вода спадає на щедрий вечір разом з василем - місяцем сповістити господарів про майбутні урочистостіі погостювати в народі так і називається – гостини меланки. За традицією, на меланки (13 січня) готували ситну їжу до вечора, тому його ще називали щедрим. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, щоб “новий рік зустріти в світі і згодою”. А хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге посилали сватів з надією на згоду.

Обов’язковими частуваннями на столі в цей день були. Пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси. На ранок наступного дня (14 січня) молодь проводила щедрування і посівання (що прийнято і в наш час), і просила у господарів будинку смачні дари. Старий новий рік відомий своїми святочними ворожіннями і містерією, пов’язаної з ними. Дівчата в цей день споконвіку ворожили, щоб дізнатися про своє майбутнє, побачити судженого. У наш час дівчата, як і раніше, також прагнуть якомога швидше дізнатися про своє майбутнє. Для тих, хто хоче долучитися до старого обряду – рецепти цікавих ворожінь. Після зняття пінки дивилися на кашу – якщо вона червона, повна, буде щастя, і врожай, і талановита дочка. Якщо ж каша дрібна та біла – бути біді. Гарну кашу з’їдали на сніданок, погану ж вивалювали в річку.

Найпоширеніша традиція в україні в ніч на старий новий рік ліпити і варити вареники, частина яких з сюрпризами. Борошно – до мук квасоля – до дітей гудзик – до обнови цукор – життя в майбутньому році солодке сіль – не дуже солодке перець – життя з перчиком нитка – до дороги деньга – до грошей у кожній місцевості (навіть у кожній родині) значення сюрпризів можуть відрізнятися, але сама традиція дуже тепла і дружня – дозволяє зібратися і поспілкуватися всій родині. За допомогою ножа знімали з свічки трохи воску, розігрівали в ложці над свічкою (до рідкого стану). Під час нагрівання – загадували бажання. Виливали віск у тарілочку з холодною водою і дивилися, на символи, які вийшли з воску.

Кожна дівчина тлумачила ці символи по - своєму.

Комусь траплялися навіть особи сужених. На невеликих паперових смужках писали значущі для себе події, наприклад. Весілля, народження дитини, гроші, знайомство, переїзд, зміна роботи і т. Ці смужки клали на борт ємності, в якій була вода. Далі в половинку шкаралупи волоського горіха ставили маленьку свічку і спускали на воду.

Не направляючи свічку, чекали, поки вона сама підпливе до папірця. Подія, написана на записці, повинна була відбутися в майбутньому році. Для цього гадання брали 4 склянки, які до половини заповнювали водою. В один клали сіль, в іншій – цукор, у третій – кільце, а четвертий – нічого. Одна дівчина ставала за спиною тієї, яка ворожила. У руках на підносі, вона тримала склянки, переміщала їх, так, щоб гадаюч не знала де яка. Далі дівчина, що за спиною, водила пальцем уздовж склянок і питала. Ця склянка, ця, ця… і так, поки гадаюча не зупиняла її. Воду з обраної склянки, потрібно було спробувати. Вода вказувала на події в майбутньому році. – якщо ніч після нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не лише для людей, але й для худоби; – якщо сонце високо зійде, весь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий урожай; – якщо іній рясно покриває дерева, буде врожай зернових і хороший медозбір; – якщо падає м’який сніг, – до врожаю, а коли тепло, то літо буде дощовим; – який перший день у новому році, такий і рік; – якщо на меланії відлига, то чекають теплого літа. Гадайте, щедруйте, святкуйте і не забувайте привітати своїх друзів і близьких. Нехай здійсняться всі ваші мрії та сподівання в новому році. історія нового року презентація презентація на тему «різдво. Встановлення свята 3. Святкування різдва і україні 4. Коляд, коляд, коляда 9. Як українці уявляють собі різдво. Різдво христове різдво христове — велике християнське свято, день народження ісуса христа, спасителя світу і відкупителя людей з полону гріха. Римо - католицька церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи константинопольську, антіохійську, александрійську, кіпрську, болгарську, румунську й грецьку церкви, святкують різдво в ніч з 24 на 25 грудня. єрусалимська, російська, сербська, грузинська православні церкви, усі українські православні церкви, а також українська греко - католицька церква святкують різдво в ніч на 25 грудня за старим юліанським календарем, що в ххі столітті відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за сучасним григоріанським календарем. Вірменська апостольська церква святкує різдво 6 січня, в один день із хрещенням господнім. 7 січня є офіційним державним святом в україні, росії та білорусі. Встановлення свята протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята христового різдва. Лише після того, як у християнські громади ввійшли греки (і інші елліністичні народи) під впливом їх звичаїв було почате святкування й різдва христового. Формальне ж рішення про святкування різдва христового 25 грудня було прийнято на ефеському (третьому всесвітньому) церковному соборі в 431 році. З початком різдва вже можна було вживати не пісну їжу.

Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м. За правило приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки. Я, колядники просили дозволу, і коли господар зголошувався, починали виставу із віншувальних пісень - колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та їхні діти, зичили їм щастя і здоров. Я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід. Натомість, якщо в родині були діти, котрі довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Свят вечір ми, українці, святкуємо його 6 січня напередодні різдва. А за старим стилем вечір 24 грудня напередодні різдва. Язано багато звичаїв і обрядів. Цілий день напередодні різдва українці готували вечерю і нічого не їли до вечора, поки не з. Являлася перша зоря на небі (бо саме в цей час народився ісус христос). Підготовка до святкової вечері носила урочистий характер і розгорталася як справжній ритуал. За уявленнями, всі предмети, які мали відношення до обрядового столу, набували чудодійної сили. У деяких регіонах прикрашали ялинки. Горішками, цукерками, спеченими півниками та пташками. На стіл та під стіл розсипали сіно і ставили в чотирьох кутах часник, а на те сіно, що на підлозі, розкидали горіхи, мак та пшеницю, щоб наступний рік був врожайним. Уся родина чекала з великим нетерпінням зірки на небі. Якщо ніч зоряна – то наступний рік буде дуже врожайним. До свят - вечіра готували чітко визначену кількість страв (7, 9 чи 12), використовуючи майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком скоромних (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і звичайно ж, без м. Це дуже давня традиція, яка передається з покоління в покоління і з часом страви, які ми бачимо на столі змінюються, стають більш сучасними та вдосконалими. Але є певна їжа, яка повинна бути на столі під час святвечора. Кутя – основна страва різдва. Варена пшениця з медом і маком до якої додаються родзинки та волоські горіхи. Це символ достатку і плодовитості ідеї спасіння, яку приніс ісус своїм народженням у віфлеємі. Квашеною капустою або квасолею. Варена біла квасоля, заправлена цибулькою. Вушка – ця страва подається до борщу і начинена грибами. Узвар – це напиток з варених сухофруктів (яблук, слив та грушок). Сама трапеза проходила з додержанням певних правил і нагадувала розгорнуте обрядове дійство. Язково запалювали воскову свічу.

Господар курив ладаном у хаті й читав молитву, щоб відвернути злі сили. Захисну функцію виконували також звичаї закликання морозу, обряди, якими застерігалися від бурі, хижих звірів, відьом, чарівників та ін. Я, що той, хто спить у ніч перед різдвом, проспить царство небесне.

Вертеп одна з найкращих прикрас різдва – це вертеп. Це театр, у якому тимчасово акторами стають всі охочі. Це дійство, яке відображає народження христа. Вертепні сценки, які хоча й міняються з часом, у своїй суті передають містерію різдва. Міняються літературні та сценічні форми, однак не міняється основна вістка, про яку розповідають ангели, пастухи, царі. Темою вертепних сценок є біблійні сюжети, які деколи перегукуються з сучасністю (соціальні та політичні проблеми україни). Вертеп колись був ляльковим, з яким ходили наші предки по хатах найзаможніших господарів, – це велика, до чотирьох метрів висотою і до трьох метрів шириною дерев. Яна коробка, зроблена з тонких дощок та картону.

Янській мові це слово означає земляну печеру, в якій народився ісус христос. Коробка була поділена на два поверхи. Горішній поверх представляв віфлеєм. Тут відбувалися тільки духовні події, пов. Язані з різдвом, сцени з ангелами, магами, пастухами. Внизу в центрі стояв трон ірода, а збоку висів дзвінок, у який дзвонив паламар. Підлога була встелена хутром, щоб не було видно щілин, які розходилися на всі боки і по яких виконавець водив ляльки. Він стояв за задньою стіною коробки і говорив за ляльок різними голосами, відповідно до ролей дійових осіб. інколи під час вистави за сценою співав молитви й духовні канти хор, або ж скрипаль грав на скрипці, під яку співали й танцювали ляльки. Немає достатньо даних, щоби визначити час, коли вертеп уперше з. Явився на території україни. Вчені припускають, що перші вертепні дійства походять з xvii із західної україни. Колядки колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини, давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально - поздоровних пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок). Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов. Язані з давнім арійським культом сонця. Предки українців відзначали три фази сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське різдвяні свята. Явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння христа). Явилися ще у язичницькі часи і пов. Язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом коляди, або коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день сонце з. Всесильна богиня коляда в дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли коротуна, який намагався з. їсти нове сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходила на подвір. Я кожної хати, заходили в двір, будили господаря і славила господарів, бажала їм здоров. Я, щастя, щедрого врожаю, достатку, співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі за що отримувала певну винагороду.

В основі цих обходів лежала магічна ідея першого дня, згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю. Звичай колядування, як і щедрування, відігравав важливу роль у розвитку народної музично - пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу.

Парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку.

Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту.

Дитяче колядування мало спрощену форму — в основному це прохання винагороди. Коляд, коляд, колядниця коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця, а без меду не така, дайте, дядьку, п ятака. Одчиняйте скриньку та давайте сливку.

Одчиняйте сундучок та давайте п ятачок коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця, а без меду не така, дайте, тітко, пирога. Як не дасте пирога, візьму бика за рога, поведу на торжок, куплю собі пиріжок. історія нового року презентація презентація на тему «новий рік. З приходом нового року люди в усьому світі пов язують найкращі надії та сподівання, а отже зустрічають його весело й оригінально. Австралія, сша - санта клаус. Американський дідусь носить ковпачок і червону курточку, подорожує по повітрю на оленях і входить в будинок через димохід. Бельгія, польща - святий миколай. Як свідчить легенда, він залишив родині, котра приютила його, золоті яблука в черевичку перед каміном. Це було дуже давно, тому святий миколай вважається найпершим дідом морозом. Він їздить на коні, одягнений в митру і білу єпископську мантію. Його завжди супроводжує слуга - мавр чорний пітер, який за спиною несе мішок з подарунками для слухняних дітей, а в руках - різки для пустунів. італія - бабо наттале.

Крім нього, до слухняних дітей приходить добра фея бефана (ла бефана) і дарує подарунки. Пустунам ж дістається вуглинка від злої чарівниці бефани. Росія - дід мороз, дід трескунов, морозко та карачун в одній особі. Він трохи суворий на вигляд. Носить шубу до землі і високу шапку, в руках у нього крижана палиця і мішок подарунків. Фінляндія - йоулупуккі. Таке ім я йому дане не дарма. Багато років тому дід мороз носив цапову шкуру і подарунки розвозив на козлі. Всі діди морози приносять подарунки, але кожен робить це по - своєму.

Під ялинку кладе подарунок російський дід мороз. У шкарпетці виявляють подарунки англійці й ірландці, а в черевику - мексиканці. Новорічні подарунки звалюються в димохід у франції, а на балкон - в іспанії. У швеції дід мороз підкладає подарунки до грубки, а в німеччині залишає на підвіконні. Діди морози - вони все - такі неоднакові виглядають по - різному, один добрий, а інший може і покартати. У кожного є свій персональний спосіб проникнути в святковий будинок. Але якою б ти не був дід мороз, він є для того, щоб привітати і вручити подарунок. З новим роком в добрий час дід мороз іде до нас, а до тебе хай завітає з тим що серце забажає, хай принесе тобі у хату, щастя й радості багато хай здоров я повний міх покладе на твій поріг. Звичай святкувати новий рік існував уже в месопотамії в третьому тисячолітті до нашої ери. історія появи свята новий рік є одним з календарних свят. До xv століття новий рік починався не з січня, як в даний час, а з березня (як у республіканському стародавньому римі) або з вересня (як у візантії) за юліанським календарем. З xv століття новий рік починався 1 вересня. Китайський новий рік китайський новий рік (chunjie, трад. ) традиційно припадає на перший молодик першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких було побажання, аби новий урожай був багатим. Японія у японії новий рік вважається найбільшим святом, яке святкують протягом декількох днів. Святкування на сході країни триває сім днів, а на заході — цілих п ятнадцять. У перші дні нового року японці також відвідують синтоїстські святилища. Одягнувши традиційне кімоно, вони вимолюють у місцевих богів благословення і процвітання у цьому році. Як правило, у ці дні прийнято купувати різноманітні амулети, як то зображення тварини - покровителя року або стріли - обереги. 12 іспанських бажань новий рік в іспанії. 12 іспанських бажань новорічну ніч збирається ціла юрба іспанців, які вже відсиділи у сімейному колі різдво і тепер всією душею спрямовуються до свята. Під бій курантів люди гарячково запихають у рот виноград. По іспанській прикметі, треба під бій годин з їсти 12 виноградин і загадати 12 бажань - і буде тоді щастя. Люди веселяться, обсипаючи один одного серпантином і конфетті, трясучи петардами, годин до п ятої ранку, а потім направляються в кафе і ресторани пити гарячий шоколад і закушувати пончиками. Данія багато датчан встають на стільці, а потім коли проб є рівно 12 дружно стрибають. Цей стрибок сприяє залученню удачі на весь наступний рік. Новий рік — одне з небагатьох свят, яке відзначали ще в давньому єгипті, персії та вавилоні (щоправда, його святкування тоді збігалося з початком відродження природи, тож відбувалося в березні). Це, мабуть, єдина подія, яку щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах. Але в кожного народу існують особливі традиції, пов’язані з цим святом. Хто приносить подарунки маленьким італійцям. Навіщо в китаї запалюють на новий рік тисячі ліхтариків та чому жителі містечка тальки (чилі) ходять в новорічну ніч на кладовище.

В англії до свята прикрашають будинки не лише ялинками, але й гілочками омели. Вважається, що ця рослина приносить у дім щастя та охороняє його мешканців від хвороб. Опівночі господар будинку відкриває задні двері для того, щоб випустити старий рік, а вхідні — для довгоочікуваного нового року.

Цікаво, що саме в англії започаткували традицію обміну різдвяними листівками. В ірландії напередодні нового року двері всіх будинків відкриваються навстіж і будь - хто може увійти до них та приєднатися до святкування. Гостя обов’язково посадять на почесне місце й поставлять перед ним найкращі ласощі. А після домашнього застілля ірландці вирушають гуляти на вулицю, адже зустрічати прихід нового року заведено біля ялинки на центральній площі міста. У болгарії традиційно зустрічають новий рік удома. Перед початком свята наймолодші діти співають гостям колядки біля ялинки, а ті в знак подяки вручають їм подарунки. Напередодні нового року в болгарії купують палички з дерену (кизилу) — обов’язковий атрибут свята. А вже 1 січня діти вітають рідних і близьких зі святом, легенько вдаряючи їх цими паличками. А ще в болгарських будинках з 12 - м ударом годинника на мить гасне світло — для новорічних поцілунків. Тільки після них господиня розрізає пиріг із запеченими в ньому сюрпризами (монетки, горішки тощо). Така традиція пирогів - сюрпризів поширена ще в румунії та австралії. Найбільш відомою новорічною традицією італії вважається звільнення помешкань від мотлоху.

Так, італійці в новорічну ніч викидають з дому всі старі або непотрібні речі (інколи навіть з вікон своїх будинків). Вважається, що на місце старих речей прийдуть нові. Але маленькі італійці з нетерпінням чекають ще одного свята — хрещення (6 січня). В цю ніч фея бефана, зовні схожа на нашу бабу ягу, на чарівній мітлі облітає всі будинки, відкриває їх золотим ключиком і залишає подарунки слухняним діткам. А той, хто поводив себе нечемно, може знайти в своїй шкарпетці біля каміна дрібку попелу чи вуглинки. В іспанії новий рік святкують у колі друзів. Тут існує традиція — в новорічну ніч з’їсти 12 виноградин (по одній з кожним новим ударом курантів). іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року.

В місцевих магазинах навіть продаються баночки з очищеними від шкірки та насіння ягодами. Цій традиції вже більше ста років. Вона була започаткована в 1908 році, коли місцеві фермери зібрали надвисокий урожай винограду.

Новий рік у греції збігається з днем святого василія, який і приносить дітям подарунки. У цей день греки, прийшовши з храму, дотримуються певних обрядів. Як правило, господар будинку освячує в храмі великий гранат і розбиває його на подвір’ї. Чим більше зерен посиплеться з плоду, тим щасливішим буде новий рік. А ще в новорічний вечір у греції особливе значення надають і звичайному камінню, взятому на дорозі або біля струмка. Будь - який гість, що входить у будинок господарів, має кинути камінь зі словами. У китаї дата святкування нового року визначається на основі місячних фаз і зазвичай випадає на кінець січня — початок лютого. Під час святкової процесії, що проходить на вулицях в новорічну ніч, люди запалюють величезну кількість ліхтариків, аби освітити шлях в новий рік. Крім того, китайці вважають, що це свято оточене злими духами й нечистою силою, яких потрібно відлякувати петардами та феєрверками. Ввечері всі збираються в тісному сімейному колі на святкову вечерю, а вранці наступного дня батьки вручають дітям подарунки — червоні конверти з грошима. В індії свято нового року називається дівалі, або фестиваль вогнів. Відзначають його наприкінці жовтня або початку листопада. У цей день на вулицях індійських міст всі будинки прикрашають яскравими квітами, вогнями, ліхтариками та запаленими свічками (в знак перемоги світла над темрявою). До того ж, індуси мають різні традиції святкування залежно від місця проживання. Так, жителі північної індії в цей день прикрашають себе квітами рожевих, червоних, фіолетових і білих відтінків. У південній індії заведено вранці дарувати дітям особливі подарунки. Гостинці кладуть на спеціальну тацю, а потім підводять малюків до неї з закритими очима. У японії новий рік вважається найбільшим святом, тож його святкування триває декілька днів. У цей час японці прикрашають вхідні двері вінками з соснових і бамбукових гілок та соломою, щоб відігнати злих духів, а замість ялинки прикрашають вербові чи бамбукові гілки рисовими круглими коржиками. В першу новорічну ніч в буддистських храмах 108 разів дзвонять дзвони. Ця цифра є символічною й позначає 6 людських гріхів (жадібність, заздрість, легковажність, нерішучість, глупота, користолюбство) та їхні 18 відтінків. Вважається, що з кожним ударом дзвону людина звільняється від невдач і гріхів минулого року.

Після останнього удару потрібно лягати спати, аби перед світанком вийти на вулицю й зустріти новий рік з першими променями сонця. Саме вранці японці вітають один одного з настанням нового року та обмінюються подарунками. А вечір проводять в колі сім’ї. На кубі в цей день прикрашають хвойне дерево араукарію або навіть просто пальму.

Тут існує цікава традиція напередодні святкування наповнювати водою всі відра, глечики та тази в будинку.

Опівночі цю воду виливають з вікон. Вважається, що таким чином люди захищають свій будинок від негараздів і нещасть. А ще куранти на кубі б’ють лише 11 разів. Оскільки 12 - й удар випадає якраз на новий рік, годиннику дають можливість відпочити й зустріти свято разом з усіма. Новий рік в чилі відзначають в колі сім’ї, сидячи вдома або в ресторані за святковою вечерею. Але є в чилі містечко талька, де святкують новий рік по - особливому.

Спочатку жителі містечка відправляються в церкву й вистоюють там новорічну месу, а потім вирушають на центральне міське кладовище до могил своїх родичів зі свічками та квітами. Вони вірять, що духи покійних благословлять їх на наступний рік і принесуть їм удачу.

В аргентині офісні працівники в останній робочий день старого року викидають з вікон старі календарі, непотрібні бланки й відомості, так що в середині дня центри міст вкриваються шаром паперу.

Саме свято жителі аргентини зустрічають, як і в нас, у колі сім’ї або з близькими друзями. А ось подарунками аргентинці обмінюються тільки на різдво, традиції дарувати їх у новорічну ніч немає. Бразильський новий рік — це незвичайне поєднання індійських та африканських ритуалів з європейським колоритом. Тут зустрічають свято біля океану, адже грудень - лютий — це літні місяці в південній півкулі. В ріо - де - жанейро збираються шанувальники бразильських традицій на пляжі копакабана, де можна танцювати, веселитися та подивитися грандіозний феєрверк. Згідно з традиціями предків, у бразилії новий рік — це, насамперед, можливість пом’якшити гнів духів. Для цього кожен бразилець приносить на пляж із собою свічки й білі квіти, тож узбережжя океану в цей день сяє тисячами вогнів, а жінки в довгих сукнях кидають пелюстки в його хвилі. Та, незважаючи на відмінні традиції святкування нового року, жителі кожного куточка планети чекають на це особливе свято й привносять у його святкування національні особливості. В нашій країні новий рік зустрічають у колі сім’ї, біля прикрашеної ялинки, загадуючи бажання під бій курантів. і кожен з нас хоча б на мить згадує, як це — бути дитиною та вірити в новорічні дива. Борівський навчально - виховний комплекс (загальноосвітній навчальний заклад і - ііі ступенів – дошкільний навчальний заклад (ясла - садок сєвєродонецької міської ради луганської області. – визначити риси характеру головних героїв повісті, з. Ясувати їхню роль у творі; – розвивати навички виразного читання, коментування прочитаного, навички самостійної та групової роботи з текстом; – учити висловлювати власне ставлення до зображуваного; – виховувати кращі загальнолюдські морально - етичні якості. Чесність, мужність, відповідальність, вірність у дружбі й коханні, повагу до батьків, любов до батьківщини, почуття приналежності до українського народу, почуття власної гідності, національної свідомості; – на прикладах подвигів захисників - тухольців визначити джерела мужності та героїзму русичів; – розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок долучення художніх творів (історичної повісті, художнього фільму); – розширити кругозір, формувати пізнавальний інтерес учнів, сприяти розгляду історичної події з декількох точок зору та формуванню гармонійно й інтелектуально розвиненої особистості; – виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та осіб, повагу до героїчного минулого. Франка, довідниковий матеріал з історії україни за темою «королівство руське (галицько - волинська держава). Ознайомлення з біографією і. Франка, вивчення теми з історії україни «королівство руське (галицько - волинська держава).